ОМГ ОМГ ONION Каннабис МАРИХУАНА Bruce Banner Рубцовск Шишки марихуана Bruce Banner

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Пипец, братаны! Сегодня я вам расскажу про одну неповторимую историю, о том, как я купил шишки марихуаны и решил не пойти на дебильную работу. Знайте, это будет самая горячая история из моего недолгого, но насыщенного наркоманского опыта. В общем, дело было так. Я уже давно мечтал попробовать конопляный вариант нашего нелегального удовольствия, и в итоге узнал про закладки с лучшими шишками в нашем районе. Признаюсь, в первый раз мне страшно было, но я решил зайти на этот путь и купить себе немного "зеленого счастья". Запаслось я столько, сколько смог позволить своему карману. Кристаллы и дудки марихуаны смотрелись, как настоящие произведения искусства - такие вкусные, такие аппетитные. Я понял, что это будет мой лучший выбор. Вот тут-то и пришло мое осознание: зачем мне пахать на дебильной работе, если можно просто наслаждаться жизнью, гамать в видеоигры и забыть о всех проблемах. Что может быть лучше? Теперь давайте поговорим о моем путешествии в мир галлюцинаций и беззаботности. С первой дудкой в моих руках я почувствовал, как мир вокруг меня начал меняться. Все стало ярким, красочным и нереальным. Я был вне себя от радости - ведь это жизнь, мужики, с которой можно справиться только в таком состоянии. Я курил и курил, не думая о последствиях. Круглые таблетки, которые я еще успел себе прикупить, добавляли мне дополнительный эффект и усиливали все мои ощущения. Поначалу мне было действительно хорошо. Я чувствовал себя божественно, свободно, как хотел. Но постепенно, с каждой дудкой, я понимал, что попал в западлю, из которого уже нелегко выбраться. Моя жизнь превратилась в сплошной хаос. Я не мог остановиться, не мог контролировать свои действия. Все закончилось, когда я решил принять "фент". Братаны, это был полный ад! Я потерялся в своих кошмарах, не мог отличить реальность от галлюцинаций. Мне казалось, что я превратился в монстра, пытаясь выбраться из темноты. Слушайте меня, ребята, я хочу сказать вам одно. Наркотики - это вовсе не игра, не праздник и не способ уйти от реальности. Они превращают тебя в пустую оболочку, лишают тебя всего хорошего, что было в твоей жизни. Ни деньги, ни свобода не сравнятся с заблуждением, которое дают тебе эти проклятые вещества. Я потратил много денег на закладки и дудки, и теперь, когда сижу без работы, у меня нет ни гроша в кармане. Все, что было в моей жизни, - это разрушение и гибель. Я сделал ошибку, и сейчас я пытаюсь отвоевать свою жизнь обратно. Поверьте, есть много лучших способов насладиться жизнью, не навредив себе.